Danylo Zato4ennyk - Історія редагувань

Admin: Заміна тексту — „Див. повний текст в Електронній бібліотеці навчальної літератури КНЕУ.“ на „Див. повний текст в Електронній бібліотеці:

2016-12-09T12:09:20Z

Заміна тексту — „Див. повний текст в Електронній бібліотеці навчальної літератури КНЕУ.“ на „Див. повний текст в Електронній бібліотеці:

Admin: Admin перейменував сторінку з Danylo Zato4ennuk на Danylo Zato4ennyk без створення перенаправлення

2015-11-12T12:06:57Z

Admin перейменував сторінку з Danylo Zato4ennuk на Danylo Zato4ennyk без створення перенаправлення

Admin: Admin перейменував сторінку з Данило Заточеник на Danylo Zato4ennuk без створення перенаправлення

2015-11-12T11:37:32Z

Admin перейменував сторінку з Данило Заточеник на Danylo Zato4ennuk без створення перенаправлення

Admin: Заміна тексту — „“ на „“

2015-10-05T06:53:17Z

Заміна тексту — „<spoiler text="Іконографія">“ на „<spoiler text="Фотогалерея">“

Admin в 13:38, 2 березня 2015

2015-03-02T13:38:26Z

Admin в 08:23, 2 березня 2015

2015-03-02T08:23:08Z

Admin в 08:21, 2 березня 2015

2015-03-02T08:21:45Z

Admin в 08:51, 11 червня 2014

2014-06-11T08:51:21Z

Admin в 08:38, 10 червня 2014

2014-06-10T08:38:08Z

Admin в 07:27, 10 червня 2014

2014-06-10T07:27:49Z

@@ Рядок 106: / Рядок 106: @@
 <li>'''Историки экономической мысли России''' : В. В. Святловский, М. И. Туган-Барановский, В. Я. Железнов / под ред. М. Г. Покидченко, Е. Н. Калмычковой. – М. : Наука, 2003. – С. 27, 29–30. – (Российская экономическая мысль).<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  И90'''
-<li>'''Корнійчук Л. Я.''' Історія економічної думки України : навч. посібник / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 38–42. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці навчальної літератури КНЕУ.<br>
+<li>'''Корнійчук Л. Я.''' Історія економічної думки України : навч. посібник / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 38–42. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/e_resours_bibl/elek_bibl_litr/'''.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  К67'''
 <li>'''Лихачев Д. С.''' Избранные работы : в 3 т. / Д. С. Лихачев. – Ленинград : Худож. лит., 1987. – Т. 2. – С. 227–244.<br>

@@ Рядок 119: / Рядок 119: @@
   ''Шифр зберігання книги:'' '''8У У45'''</div>
 </spoiler><br>
-<spoiler text="Іконографія"><gallery widths=300px heights=280px perrow=2>
+<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=300px heights=280px perrow=2>
 Файл:DZ1.jpg|<small>'''Режим доступу''':<br> http://www.haidamaka.org.ua/page_kurknzlitsxslob.html</small>
 Файл:DZ2.jpg|<small>'''Режим доступу''':<br>http://ru.wikipedia.org/wiki/Слово_Даниила_Заточника</small>
 </spoiler>

@@ Рядок 93: / Рядок 93: @@
 <li>'''Большая энциклопедия''' : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – М. : ТЕРРА, 2006. – Т. 14. – С. 254. <br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''03  Б79'''
 <li>'''Горський В. С.''' Нариси з історії філософської культури Київської Русі (середина ХІІ – середина ХІІІ ст) : монографія / В. С. Горський. – К. : Наук. думка, 1993. – С. 129–149.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС  Г70'''

@@ Рядок 57: / Рядок 57: @@
 <h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Особливо цінним є економічний світогляд Данила Заточеника з погляду української ретроспективи і перспективи. Його «економічні моління» (а так можна узагальнююче назвати звернення мислителя до князя) своїми гуманістично-раціоналістичними цінностями співзвучне, наприклад, з роздумами скіфа Анахарсиса і відгукується в «Божественній економіці» Григорія Сковороди. У тому контексті світоглядна концепція Данила Заточеника набирає широкомасштабного сенсу, репрезентує економічне мислення Київської Русі як важливого етапу в еволюції української економічної думки від найдавніших часів до сучасності, є реальним підтвердженням того, що на шляху розвитку економічної свідомості українців з'явилися постаті світового виміру».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 20.</small>
 <br />
-<h3><center>Олександр Фазлаєвич Замалеєв (нар 1943 р.) – російський філософ, доктор філософських наук, професор</center></h3>«Даниил возвестил пробуждение личностного начала в древнерусской мысли, предав страстному осуждению всякую иерархизацию социального бытия, основанную на богатстве и власти.
+<h3><center>Олександр Фазлаєвич Замалеєв (нар. 1943 р.) – російський філософ, доктор філософських наук, професор</center></h3>«Даниил возвестил пробуждение личностного начала в древнерусской мысли, предав страстному осуждению всякую иерархизацию социального бытия, основанную на богатстве и власти.
 Человек интересен для него сам по себе – вне принадлежности к какому-либо сословию или занимаемой должности. Главным критерием общественной значимости человека выступал у него ум. С прославления ума, мудрости и начинается «Моление» …

@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 </spoiler><br>
 <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Данила Заточеника"><h3><center>Вілен Сергійович Горський (1931–2007) – доктор філософських наук,  історик української філософії, професор</center></h3><div align="justify">«За формою «Моління», здавалось би, тяжіє до традиційного для середньовічної культури знеособленого способу виразу. Воно буквально перенасичене афоризмами, авторитетними цитатами, приповідками, що виражають вічні й загальні істини житійської мудрості. Але тут ці абстрактні ідеї втрачають свій знеособлений характер, перетворюючись на розповідь про перипетії долі конкретної людини — того самого Данила. І це надає пам'яті характеру не збірки афоризмів, а оповіді про конкретну долю конкретної людини. Важко сказати, що це – чи свідомо обраний літературний засіб, чи дійсно розповідь якогось Данила про свою гірку долю, який при цьому користується запозиченими або ж вигаданими ним самим афоризмами. Але в будь-якому разі перед нами глибоко оригінальний твір, що прориває традиційний горизонт знеособленої середньовічної писемності і демонструє в межах її високий рівень розвитку самосвідомості особи, сповненої почуття власної гідності».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Горський В. С.''' Нариси з історії філософської культури київської Русі (середина ХII – середина ХIII ст) : монографія / В. С. Горський. – К. : Наук. думка, 1993. – С. 129–134.</small>
-<br />
+Мудрость Даниил соотносил с красотой, признавая то и другое опорой сердца. Разум украшает человека, наделяет его силой, превосходящей силу богатства. Умным или глупым может быть любой человек – и богатый, и нищий, но вот богатство само по себе еще не дарует мудрости».<br>'''<small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Замалеев А. Ф.''' Философская мысль в средневековой Руси (XI–XVI вв.) / А. Ф. Замалеев ; ред. М. Г. Макаров ; АН СССР, Ленингр. каф. философии. – Ленинград : Наука, 1987. – С. 157.</small>
 </div>
 </spoiler><br>

← Попередня версія	Версія за 12:06, 12 листопада 2015
(Немає відмінностей)

← Попередня версія	Версія за 11:37, 12 листопада 2015
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 <li>'''Послание (Моление) Даниила Заточника''' к великому князю Ярославу Всеволодовичу / Даниил Заточник // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / рук. работы Г. Ю. Семигин. – М. : Мысль, 1999. – Т. 4. – С. 48–54.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''34(09)  А72'''
 <li>'''Слово Данила Заточеника''', що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу / Данило Заточеник // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1. – С. 344–350.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф  Т93'''

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 <br />
 <br />
-<spoiler text="Життя та діяльність"><div style="text-align: justify">Твір Данила Заточеника є видатною пам’яткою давньоруської літератури. Твір існує в двох основних редакціях, одну з яких прийнято називати «Словом», а іншу – «Молінням». «Слово» адресоване князю Ярославу Володимировичу. Ймовірно, це міг бути син Володимира Мстиславовича, правнук Володимира Мономаха. Дослідники датують твір кінцем XII ст. «Моління», що є переробкою «Слова», – це звернення до Ярослава Всеволодовича, князя Переяславського і Володимирського. Дослідники припускають, що твір міг виникнути у першій чверті XIII ст. Основою даної версії є посилання дослідників на ту частину тексту, де автор, на їх думку, передбачає загрозу монголо-татарської навали: «Не дай же, господи, в плен земли нашей народам, не знающим бога, да не скажут иноплеменники: “Где есть бог их?”» (Хрестоматия по древнерусской литературе / сост. М. Е. Федорова, Т. А. Сумникова. – 2-е изд., испр. – М. : Высш. шк., 1974. – С. 74). Взагалі стосовно «Слова» і «Моління» в науковій літературі існує багато гіпотез і припущень.
+<spoiler text="Життя та діяльність"><div style="text-align: justify">Твір Данила Заточеника є видатною пам’яткою давньоруської літератури. Твір існує в двох основних редакціях, одну з яких прийнято називати «Словом», а іншу – «Молінням». «Слово» адресоване князю Ярославу Володимировичу –  ймовірно, сину Володимира Мстиславовича, правнуку Володимира Мономаха. Дослідники датують твір кінцем XII ст. «Моління», що є переробкою «Слова», – це звернення до Ярослава Всеволодовича, князя Переяславського і Володимирського. Дослідники припускають, що твір міг виникнути у першій чверті XIII ст. Основою даної версії є посилання дослідників на ту частину тексту, де автор, на їх думку, передбачає загрозу монголо-татарської навали: «Не дай же, господи, в плен земли нашей народам, не знающим бога, да не скажут иноплеменники: “Где есть бог их?”» (Хрестоматия по древнерусской литературе / сост. М. Е. Федорова, Т. А. Сумникова. – 2-е изд., испр. – М. : Высш. шк., 1974. – С. 74). Взагалі стосовно «Слова» і «Моління» в науковій літературі існує багато гіпотез і припущень.
 На сьогодні збереглося 19 списків XV–XVII ст. двох основних редакцій пам’яток (XII і XIII ст.). Д. С. Лихачов, розглядаючи «“Слово” и “Моление” условно как единое произведение под названием “Моления”», підкреслював: «Как бы мы ни смотрели на происхождение отдельных редакций “Моления” Даниила Заточника, ясно одно: “Моление” не только читалось и переписывалось, – оно постоянно перерабатывалось, дополнялось, из него делались выборки, оно жило, творилось в течение ряда веков. При этом удивительно следующее: всякий из его соавторов умел попадать в стиль “Моления” и не расходиться с его идеологией. Вновь дописанное или переработанное почти не отличалось по своему характеру от основной части, точно стиль, в котором было написано “Моление”, был хорошо знаком всем, кто так или иначе «вмешивался» в работу автора этого произведения. “Моление” ценилось и за свою идейную направленность, и за свой стиль. Во всех редакциях оно оставалось тем же самым, отличалось выработанностью, устойчивостью формы. При чтении “Моления” остается такое ощущение, точно оно написано в хорошо знакомой Древней Руси манере, продолжает какую-то традицию, тесно связанную с русской жизнью. Безвестные соавторы и «редакторы» “Моления” отлично ощущали тот стиль, ту манеру, ту идейную направленность, в которой оно было написано, ценили их и стремились их не нарушать» (Лихачев Д. С. Избранные работы : в 3 т. / Д. С. Лихачев. – Ленинград : Худож. лит., 1987. – Т. 2. – С. 228).
@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 З надзвичайною емоційністю і глибиною розкриває Данило прірву між багатством і бідністю. «Тож як звеселяєшся ти багатьма ласощами, мене спом’яни, що хліб їсть сухий, п’єш солодке питво, то мене спом’яни, що теплу воду п’є, од вітру незахищений, коли ж лежиш на м’якій постелі під ковдрами соболиними, мене спом’яни, що під єдиною холстиною лежить та від холоду конає і краплями дощовими мов стрілами до серця пронизаний» (Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – К. : Знання, 2007. – С. 26).
-Його турбує проблема залежності холопів від боярської влади, яка знеособлює людину. «…Подневольный хлеб, – пише Данило, – как полынь во рту…» (Хрестоматия по древнерусской литературе / сост. М. Е. Федорова, Т. А. Сумникова. – 2-е изд., испр. – М. : Высш. шк., 1974. – С. 69). При цьому він вірить у добрих і злих князів і бояр. Щедрий князь – отець слугам своїм численним. «…Князь щедрий, мов річка без берегів, що плине крізь діброви, та напуває не лише людей, а й звірів, а князь скнарий, як річка в берегах, а береги кам’яні – ні пити, ані коня напоїти. Боярин щедрий, мов колодязь солодкий при дорозі – перехожих напуває, а скупий, як колодязь солоний» (Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – К. : Знання, 2007. – С. 27).
+Його турбує проблема залежності холопів від боярської влади, яка знеособлює людину. «… Подневольный хлеб, – пише Данило, – как полынь во рту…» (Хрестоматия по древнерусской литературе / сост. М. Е. Федорова, Т. А. Сумникова. – 2-е изд., испр. – М. : Высш. шк., 1974. – С. 69). При цьому він вірить у добрих і злих князів і бояр. Щедрий князь – отець слугам своїм численним. «… Князь щедрий, мов річка без берегів, що плине крізь діброви, та напуває не лише людей, а й звірів, а князь скнарий, як річка в берегах, а береги кам’яні – ні пити, ані коня напоїти. Боярин щедрий, мов колодязь солодкий при дорозі – перехожих напуває, а скупий, як колодязь солоний» (Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – К. : Знання, 2007. – С. 27).
 Разом з тим він засуджує свавілля князів і бояр, які загрожували майну і життю вільних людей. Він застерігає їх: «Не став собі двір близько двору царського, і не держи села біля села княжого, бо тіун його мов вогонь трепетою розпалений, а рядовичі його наче іскри. Якщо й від вогню встережешся, то від іскор не зможеш уберегтись і одежу спалиш» (Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – К. : Знання, 2007. – С. 27).
@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 <li>'''Послание (Моление) Даниила Заточника''' к великому князю Ярославу Всеволодовичу / Даниил Заточник // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / рук. работы Г. Ю. Семигин. – М. : Мысль, 1999. – Т. 4. – С. 48–54.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''34(09)  А72'''
 <li>'''Слово Данила Заточеника''', що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу / Данило Заточеник // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1. – С. 344–350.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф  Т93'''
 <li>'''Слово Данила Заточеника''', що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу / Данило Заточеник // Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – К. : Знання, 2007. – С. 24–29.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  У45'''
 <li>'''Слово Данила Заточеника''', що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу / Данило Заточеник ; [пер. Станіслава Бондаря] // Українська література XI-XVIII ст. : хрестоматія / [уклад.: П. В. Білоус, Г. Д. Левченко, О. П. Білоус] ; за ред. П. В. Білоуса. – К. : Академія, 2011. – С.213–218.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''8У1  У45'''</div>
@@ Рядок 82: / Рядок 78: @@
 ''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э68'''
 <li>'''Українська літературна енциклопедія''' : в 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відп. ред.) та ін. – К. : Укр. рад. енцикл., 1990. – Т. 2. – С. 12–13.<br>
-''Шифр зберігання книги:'' '''8У1  У45'''
+''Шифр зберігання книги:'' '''8У  У45'''
 <li>'''Юридична енциклопедія''' : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – К. : Укр. енцикл., 1999. – Т. 2. – С. 8–9.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''34  Ю70'''