Оріховський Станіслав Станіславович - Історія редагувань

Admin в 08:33, 12 вересня 2022

2022-09-12T08:33:46Z

Admin в 07:44, 6 вересня 2022

2022-09-06T07:44:45Z

Admin в 11:52, 16 серпня 2022

2022-08-16T11:52:39Z

Admin в 11:44, 16 серпня 2022

2022-08-16T11:44:06Z

Admin в 17:18, 6 квітня 2022

2022-04-06T17:18:03Z

Admin в 13:53, 28 квітня 2020

2020-04-28T13:53:40Z

Admin в 13:30, 5 березня 2020

2020-03-05T13:30:42Z

Admin: Заміна тексту — „9(С2) П78“ на „94(477) П78“

2020-03-03T12:05:34Z

Заміна тексту — „9(С2) П78“ на „94(477) П78“

Admin: Заміна тексту — „9(С2) Н30“ на „94(477) Н30“

2020-03-03T11:36:13Z

Заміна тексту — „9(С2) Н30“ на „94(477) Н30“

Admin: Заміна тексту — „9(С2) Д36“ на „94(477) Д36“

2020-03-03T10:15:16Z

Заміна тексту — „9(С2) Д36“ на „94(477) Д36“

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Orehovsky.jpg|150px|left]]<h3><center>Оріховський (Оріховський-Роксолан, Оріховський-Роксоланин, Оріховський-Русин, Ожеховський-Роксолан, Оржеховский) (Orichovius Roxolanus, Orichovius Ruthenus Stanislaw Orzechowski, Stanislai Orechovii Rutheni, Stanislaus Orechovus) Станіслав Станіславович
 (11 листопада 1513 – 1566) – <br>
-український і польський просвітник, мислитель-гуманіст XVI ст.
+просвітник, мислитель-гуманіст XVI ст.
 </center></h3>
 <br /><br /><br /><br /><br /><br /><br />
@@ Рядок 112: / Рядок 112: @@
 <li>'''Злупко С.'''  Економічні погляди Станіслава Оріховського-Роксолана / С. Злупко // Персоналії і теорія української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 21–31.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''330.8  З-68'''
-<li>'''Історія України в особах'''. IX–XVIII ст. : монографія / В. Замлинський. – Київ : Україна, 1993. – С. 163–169. – Дата звернення: 12.12.2016.<br>
+<li>'''Історія України в особах'''. IX–XVIII ст. : монографія / В. Замлинський. – Київ : Україна, 1993. – С. 163–169.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) I-90'''
 <li>'''Історія української культури''' : у 5 т. / Нац. акад. наук України ; голов. ред. Б. Є. Патон. – Київ : Наук. думка, 2001. – Т. 2. – С. 363–365, 370, 372, 451.<br>

@@ Рядок 92: / Рядок 92: @@
 <spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square">
 <li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1897. – Т. 22 (полутом 43). – С. 139. <br>''Шифр зберігання книги:'' '''030  Э68'''
 <li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1904]. – Т. 14. – С. 455.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''030  Б79'''

@@ Рядок 147: / Рядок 147: @@
 ''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) Ш37'''
 <li>'''Шевчук В. О.''' Муза Роксоланська. Українська література ХVI–XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – Київ : Либідь, 2004. – Кн. 1. – С. 139–147.<br>
-''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0  Ш37'''</ul></div>
+''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0  Ш37'''
 </spoiler>
 <gallery></gallery>

@@ Рядок 106: / Рядок 106: @@
 ''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА622029'''
 <li>'''Грабович Г.''' До історії української літератури : дослідження, есії, полеміка / Григорій Грабович ; [ред. В. Плачинда, В. Дивнич]. – Київ : Критика, 2003. – С. 131, 132.<br>
-''Шифр зберігання книги:'' '''8У  Г75'''
+''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0 Г75'''
 <li>'''Державні, політичні та громадські діячі України''': політичні портрети / за заг. ред. М. І. Панова. – Київ : Ін Юре, 2002. – Кн. 1. – С. 59–62.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) Д36'''
-<li>'''Дуфенюк О.''' Політико-правові погляди С. Оріховського (доба Відродження) / О. Дуфенюк // Юридична біографістика: історія, сучасність та перспективи : матеріали VIII Міжнар. конф. істориків права 15–18 верес. 2002 р., м. Феодосія / ред. О. В. Тимощук. – Сімферополь, 2003. – С. 96–102.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''34(09)  Ю70'''
+<li>'''Дуфенюк О.''' Політико-правові погляди С. Оріховського (доба Відродження) / О. Дуфенюк // Юридична біографістика: історія, сучасність та перспективи : матеріали VIII Міжнар. конф. істориків права 15–18 верес. 2002 р., м. Феодосія / ред. О. В. Тимощук. – Сімферополь, 2003. – С. 96–102.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''340  Ю70'''
 <li>'''Злупко С. М.''' Економічна думка України (від давнини до сучасності) : навч. посібник / С. Злупко. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – С. 84–91.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''330.8  З-68 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)'''
@@ Рядок 121: / Рядок 121: @@
 ''Шифр зберігання книги:'' '''330.8  К67'''
 <li>'''Кухта Б. Л.'''  З історії української політичної думки / Б. Л. Кухта ; Ін-т системних досліджень освіти України. – Київ : Генеза, 1994. – С. 34–38.<br>
-''Шифр зберігання книги:'' '''34(09)  К95'''
+''Шифр зберігання книги:'' '''34  К95'''
 <li>'''Литвинов В.''' Станіслав Оріховський. Історико-філософський портрет / Володимир Литвинов ; НАН України, ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди. – Київ : Академперіодика, 2014. – 352 с.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС  Л64'''
 <li>'''Литвинов В. Д.''' Україна в пошуках своєї ідентичності. XVI – початок XVII століття. Історико-філософський нарис : [монографія] / В. Д. Литвинов ; НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди. – Київ :  Наук. думка, 2008. – С. 237–244, 394–422.<br>
@@ Рядок 141: / Рядок 141: @@
 <li>'''Сумцов Н. Ф.''' Станислав Ориховский / Н. Ф. Сумцов // Киевская старина. – 1888. – Т. 23 (ноябрь). – <u>'''[[Медіа:Kievskaja starina na Orihovskogo.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 215–234</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''05  К38'''
 <li>'''Українська література у портретах і довідниках''' : Давня література – література ХIХ ст. : довідник / редкол.: С. П. Денисюк та ін. – Київ : Либідь, 2000. – С. 230–231.<br>
-''Шифр зберігання книги:'' '''8У  У45'''
+''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0 У45'''
 <li>'''Ущаповський Ю. В.''' Еволюція теорії цінності в українській економічній думці (від давнини до початку XX століття) : наукове видання / Ю. В. Ущаповський ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Житомир. інж.-технол. ін-т. – Житомир, 2002. – С. 34–36.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''330.8  У96'''
@@ Рядок 147: / Рядок 147: @@
 ''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) Ш37'''
 <li>'''Шевчук В. О.''' Муза Роксоланська. Українська література ХVI–XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – Київ : Либідь, 2004. – Кн. 1. – С. 139–147.<br>
-''Шифр зберігання книги:'' '''8У1  Ш37'''</ul></div>
+''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0  Ш37'''</ul></div>
 </spoiler>
 <gallery></gallery>

@@ Рядок 91: / Рядок 91: @@
 <br>
 <spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square">
-<li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1897. – Т. 22 (полутом 43). – С. 139. – Режим доступа: '''http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Оржеховский,_Станислав'''. – Дата обращения: 12.12.2016.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030  Э68'''
+<li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1897. – Т. 22 (полутом 43). – С. 139. <br>''Шифр зберігання книги:'' '''030  Э68'''
 <li>'''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз – И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1992. – Т. 43. – С. 139.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''030  Э68'''

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 З листа до Коммендоні також відомо, що початкову освіту Оріховський отримав у Перемишлі. Згодом батьки відправили сина до Відня “не стільки для вивчення наук, як для набуття хороших манер і звичаїв у королівському місті” (Українські гуманісти епохи Відродження. – Ч. 1. – С. 407). У Відні він два роки вивчає грецьку та латинську мови. Загалом за кордоном, у різних країнах і містах Європи Оріховський провів близько 17 років, отримав прекрасну освіту в кращих європейських університетах, спілкувався з діячами європейської реформації, гуманістами. У 1526–1542 рр. навчався в університетах: Краківському (від 1526 р.), Віденському (з 1527 р.), Віттенберзькому (1529 р.), Падуанському (1532 р.), Болонському (1540 р.), поглиблював свої знання у Венеції, Римі, Лейпцигу. Життєвий шлях Оріховського був насичений подіями і цікавими зустрічами з видатними вченими, мислителями Західної Європи. Зокрема, у Віттенберзі він три роки жив у сім’ї Мартіна Лютера. Втікаючи від турецької навали на Відень у 1529 р., опікуни Станіслава Оріховського вивезли його до Саксонії і віддали на навчання до Лютера, другим учителем був Філіп Меланхтон; під їхнім впливом юнак перейшов у лютеранство. Про цей час він згодом пише: «Цілком безкарно й вільно дозволялося нам з юнацьким запалом про все міркувати і всюди говорити все, що заманеться. А Лютер і Філіп Меланхтон хвалили нас за це дуже» (Українські гуманісти епохи Відродження. – Ч. 1. – С. 408). У віці 28 років Станіслав Оріховський опинився у Римі, який цікавив його як колиска Відродження. У Римі, Падуї та інших італійських містах він спілкувався з філософами Антоніо Пасера та Гаспаро Контаріні, ректором і філологом Лазарем Бонаміко, а також з державними діячами: кардиналом Франческо Коммендоні та Александром Фарнезе. На філософському диспуті на Оріховського звернув увагу кардинал Контаріні, ним зацікавився також кардинал Гієронімо Ґінучі, завдяки яким С. Оріховський залишився у Римі, пробув там три роки і врешті-решт відмовився від протестантства. В одному його не могли переконати римські отці: у потребі целібату для священиків.
-Після повернення з-за кордону з 1543 р. С. Оріховський за вимогою батька став парафіяльним священиком у Перемишлі. Він активно включився у гуманістичний рух, підтримував зв’язок з багатьма гуманістами та культурно-освітніми діячами Західної Європи, які називали його «русинським», «рутенським» (українським) Демосфеном, «сучасним Цицероном». С. Оріховський мав ораторський талант. Його промову на похоронах Сигізмунда I було вміщено до антології «Промови славетних мужів» («Orationes clarorum virorum»), що вийшла друком у 1559 р. у Венеції і пізніше кілька разів перевидавалася (у Венеції, Парижі, Кельні). Він відкрито проповідував супроти целібату, вважаючи, що шлюб – це засіб проти розпусти. Ряд праць С. Оріховський присвятив питанню про целібат («Промова у справі закону про целібат» («De lege coelibatus contra Syricium in Concilio habita»), листи до папи Юлія III тощо). Праці мали значний резонанс. «Цей блок його писань, – звертає увагу автор дослідження про життя і творчість Станіслава Оріховського В. Шевчук, – стосувався передусім найгострішої власної житейської проблеми і творився з метою самооборончою» (Шевчук В. О. Муза Роксоланська : Українська література XVI–XVIII : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – Київ : Либідь, 2004. – Кн. 1. – С. 142). Сам Станіслав Оріховський після смерті батька і п’яти рідних братів зрікся священства і у 1551 р. одружився з Магдаленою Холмською, дівчиною «знатною і родом, і місцем». За це перемишлянський єпископ Ян Дзядуський «оголосив мене бунтівником, виключеним із суспільства (вважаючи мене, присутнього, ніби відсутнім), після чого прокляв, зажадав конфіскації маєтностей на користь скарбу і присудив до вигнання», – писав Оріховський (Українські гуманісти епохи Відродження. – Ч. 1. – С. 414).
+Після повернення з-за кордону з 1543 р. С. Оріховський на вимогу батька став парафіяльним священником у Перемишлі. Він активно включився у гуманістичний рух, підтримував зв’язок з багатьма гуманістами та культурно-освітніми діячами Західної Європи, які називали його «русинським», «рутенським» (українським) Демосфеном, «сучасним Цицероном». С. Оріховський мав ораторський талант. Його промову на похоронах Сигізмунда I було вміщено до антології «Промови славетних мужів» («Orationes clarorum virorum»), що вийшла друком у 1559 р. у Венеції і пізніше кілька разів перевидавалася (у Венеції, Парижі, Кельні). Він відкрито проповідував супроти целібату, вважаючи, що шлюб – це засіб проти розпусти. Ряд праць С. Оріховський присвятив питанню про целібат («Промова у справі закону про целібат» («De lege coelibatus contra Syricium in Concilio habita»), листи до папи Юлія III тощо). Праці мали значний резонанс. «Цей блок його писань, – звертає увагу автор дослідження про життя і творчість Станіслава Оріховського В. Шевчук, – стосувався передусім найгострішої власної житейської проблеми і творився з метою самооборончою» (Шевчук В. О. Муза Роксоланська : Українська література XVI–XVIII : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – Київ : Либідь, 2004. – Кн. 1. – С. 142). Сам Станіслав Оріховський після смерті батька і п’яти рідних братів зрікся священства і у 1551 р. одружився з Магдаленою Холмською, дівчиною «знатною і родом, і місцем». За це перемишлянський єпископ Ян Дзядуський «оголосив мене бунтівником, виключеним із суспільства (вважаючи мене, присутнього, ніби відсутнім), після чого прокляв, зажадав конфіскації маєтностей на користь скарбу і присудив до вигнання», – писав Оріховський (Українські гуманісти епохи Відродження. – Ч. 1. – С. 414).
 Справа С. Оріховського набула публічного розголосу, «адже, – зазначав він, – то було чимось новим і прикладом, небезпечним для всього шляхетського стану, бо єпископи, крім відлучення від церкви, наважилися застосувати такі кари, на які спроможний лише король, як, наприклад: вигнання, конфіскація маєтків, заслання» (Українські гуманісти епохи Відродження. – Ч. 1. – С. 414). Зрештою, йому було відведено спеціальну увагу на сеймі: його справу вирішили подати на розсуд папи, а кару зняли на рік. С. Оріховський пише ряд послань до папи, а єпископ продовжує супроти нього війну, яка тривала сім років, доки Ян Дзядуський не помер. Тоді С. Оріховському дали спокій, хоч узаконення свого шлюбу він так і не дочекався, тобто це одруження, як зазначає В. Шевчук, до кінця життя стало його суспільною драмою (Див.: Шевчук В. О. Муза Роксоланська. – Кн. 1. – С. 141).
@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 Концептуальне бачення С. Оріховським сутності держави і права, державного управління, змісту і форм влади, економічних процесів і проблем тощо складалося під впливом біблійних постулатів, поглядів стародавніх мислителів та вчень гуманістів доби Відродження. У своїх теоретичних уявленнях про будову ідеальної держави Оріховський спирався на праці античних авторів – Платона, Арістотеля, Цицерона. Як зазначає Б. Кухта, світогляд С. Оріховського зазнав певних змін протягом життя: «… першу частину свого життя він був активним учасником й захисником реформації, пізніше – десь з початку 60-х років XVI ст. – схилявся до концепцій контрреформації (справа зайшла так далеко, що він розірвав стосунки зі своїм однодумцем молодих років – Ф. Моджевським).
-Але в молодості С. Оріховський виступив проти думки про походження влади і держави від Бога, проти підпорядкування світської влади духовній, за невтручання церкви в державні справи. Він зробив вагомий крок до визволення політичної науки від теології. Верховним суб’єктом влади в державі, вважав С. Оріховський, повинен бути король, який виступає як інтегратор законодавчої, судової влади, церковна ж влада повинна вирішувати лише свої теологічні питання. Пізніше він зайняв компромісні позиції з даної головної політичної проблеми» (Кухта Б. Л. З історії української політичної думки. – С. 35).
+Але в молодості С. Оріховський виступив проти думки про походження влади та держави від Бога, проти підпорядкування світської влади духовній, за невтручання церкви в державні справи. Він зробив вагомий крок до визволення політичної науки від теології. Верховним суб’єктом влади в державі, вважав С. Оріховський, повинен бути король, який виступає як інтегратор законодавчої, судової влади, церковна ж влада повинна вирішувати лише свої теологічні питання. Пізніше він зайняв компромісні позиції з даної головної політичної проблеми» (Кухта Б. Л. З історії української політичної думки. – С. 35).
 У центрі уваги С. Оріховського були і проблеми управління державою. Ідеальною формою державного правління Оріховський вважав станову монархію, обмежену законом. Ідеалом правової держави для С. Оріховського, як зазначає В. Литвинов, була польська політія (в якій він вбачав найбільш довершену форму політичного і державного устрою), описана головним чином у творах «Політія» та «Діалог про екзекуцію польської держави». Обидва трактати в цілому є аналізом і апологією державного ладу Польщі. Разом з тим у них синтезовано його роздуми про устрій Польщі, його слабкості та шляхи їх усунення. Сам Оріховський називав ці твори то взірцем, то компасом, то методом чи шляхом до правдивої направи. Право, встановлене сенатом, ухвалене лицарським станом, оголошене королем від імені всієї держави, пристосоване до цього краю і народу, – ось ідеал права, яке, будучи витвором народної психіки, сприятиме належному його дотриманню. Право не можна порушувати ні під яким приводом. Воно мусить бути однаковим для всіх, перед ним мають усі бути рівними, воно мусить мати силу беззаперечно зобов’язуючу. Державну владу Оріховський ділив на виконавчу, законодавчу і судову: «В польській державі є потреба ради, законів, суду, розпорядження, виконання». Компромісна концепція ідеальної держави, хоч у своїх найближчих намірах мала на меті направу ладу сучасної Оріховському Польщі, проте передає нам погляд мислителя на ідеал чи мету держави в цілому (Див.: Литвинов В. Д. Україна в пошуках своєї ідентичності. – С. 441). Посада короля, на думку Оріховського, повинна бути виборною. Метою держави є забезпечення безпеки і задоволення інтересів громадян. Управління державою, як стверджував просвітитель, є справою не тільки короля, але й сенату (який повинен об’єднувати найкращих людей благородного походження) та суду. Управління державою він вважав найважчою у світі справою (Див.: Українські гуманісти епохи Відродження. – Ч. 1. – С. 27, 35, 198, 201).

@@ Рядок 134: / Рядок 134: @@
 ''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф  О-39'''
 <li>'''Провідники духовності в Україні''' / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища шк., 2003. – С. 509–510.<br>
-''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2)  П78'''
+''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) П78'''
 <li>'''Русин М.''' Перший україно-польський політолог і філософ // Хроніка–2000 : укр. культурологічний альманах. – Київ : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 1992. – Вип. 37–38, т. 1 : Україна: філософський спадок століть. – С. 179–181.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС  Х94'''

@@ Рядок 126: / Рядок 126: @@
 ''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС  Л64'''
 <li>'''Народжені Україною''' : меморіальний альманах : у 2 т. – Київ : Євроімідж, 2002. – Т. 2. – С. 268–269. – (Золоті імена України). – Текст укр., рос., англ. мовами.<br>
-''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2)  Н30'''
+''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) Н30'''
 <li>'''Небрат В. В.''' Еволюція теорії державних фінансів в Україні : монографія / В. В. Небрат ; НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозування". – Київ : Рута, 2013. – С. 24–25, 30–38.<br>
 ''Шифр зберігання книги:'' '''336.1  Н39'''