<script>
  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){
  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),
  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)
  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

  ga('create', 'UA-36692410-4', 'auto');
  ga('send', 'pageview');

</script>
<script type="text/javascript"><?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82</id>
		<title>Альфред Бернхард Нобель та його заповіт - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-29T13:15:55Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5052&amp;oldid=prev</id>
		<title>NTI705 в 08:36, 29 вересня 2022</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5052&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-09-29T08:36:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;amp;diff=5052&amp;amp;oldid=5051&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>NTI705</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5051&amp;oldid=prev</id>
		<title>NTI705 в 08:29, 29 вересня 2022</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5051&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-09-29T08:29:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class=&quot;diff diff-contentalign-left&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr style=&quot;vertical-align: top;&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 08:29, 29 вересня 2022&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l3&quot; &gt;Рядок 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;«Я, нижче підписаний Альфред Бернхард Нобель, обдумавши й вирішивши, оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті. Все майно, що залишилося після мене й яке можна реалізувати, розподілити у такий спосіб: мій капітал душеприкажчики повинні перевести в цінні папери, створивши фонд, відсотки з якого будуть видаватись у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Вказані відсотки слід розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: перша частина тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі фізики, друга – тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії, третя – тому, хто домігся видатних успіхів у галузі фізіології або медицини, четверта – творцю найзначнішого літературного твору, що відображає людські ідеали, п’ята – тому, хто сприяв з’єднанню народів, ліквідації рабства, зниженню чисельності існуючих армій, а також мирній домовленості. Премії в галузі фізики й хімії повинні присуджуватись Шведською королівською академією наук, з фізіології й медицини – Королівським Каролінським інститутом у Стокгольмі, з літератури – Шведською академією в Стокгольмі, премія Миру – комітетом із п’яти чоловік, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, чи є вони скандинавами, чи ні».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;«Я, нижче підписаний Альфред Бернхард Нобель, обдумавши й вирішивши, оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті. Все майно, що залишилося після мене й яке можна реалізувати, розподілити у такий спосіб: мій капітал душеприкажчики повинні перевести в цінні папери, створивши фонд, відсотки з якого будуть видаватись у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Вказані відсотки слід розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: перша частина тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі фізики, друга – тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії, третя – тому, хто домігся видатних успіхів у галузі фізіології або медицини, четверта – творцю найзначнішого літературного твору, що відображає людські ідеали, п’ята – тому, хто сприяв з’єднанню народів, ліквідації рабства, зниженню чисельності існуючих армій, а також мирній домовленості. Премії в галузі фізики й хімії повинні присуджуватись Шведською королівською академією наук, з фізіології й медицини – Королівським Каролінським інститутом у Стокгольмі, з літератури – Шведською академією в Стокгольмі, премія Миру – комітетом із п’яти чоловік, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, чи є вони скандинавами, чи ні».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Коли нотаріус відкрив конверт і оголосив останню волю Альфреда Нобеля, присутнім родичам і душеприкажчикам Р. Сульману і Р. Лільєквісту, вони були вкрай здивовані. Зміст заповіту став вражаючою несподіванкою не тільки для родичів, друзів і колег А. Нобеля. Рішення, згідно з яким значна частина величезного статку відомого винахідника (31 млн крон із залишених 53-х млн) призначалася для утворення фонду для щорічного присвоєння грошових премій за досягнення на користь людству, викликало обурення шведського істеблішменту, невдоволення короля Швеції та громади в цілому. Негативна реакція на заповіт з боку співвітчизників А. Нобеля була викликана, насамперед, небажанням «випустити» значні кошти за кордони країни. Вчинок А. Нобеля оцінювався як непатріотичний, оскільки премії могли присуджуватися не лише шведам. Альфред Нобель не мав дітей, у нього не було прямих нащадків. Незважаючи на те що у розпорядження родичам призначались значні суми, вони не погодились із заповітом і опротестували документ. Протягом трьох років суди Стокгольма, Лондона, Парижа, Берліна розглядали судові позиви претендентів на спадок. Тільки влітку 1900 р. суперечки стосовно заповіту Альфреда Нобеля були припинені. Перші премії були вручені 10 грудня 1901 р.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Коли нотаріус відкрив конверт і оголосив останню волю Альфреда Нобеля, присутнім родичам і душеприкажчикам Р. Сульману і Р. Лільєквісту, вони були вкрай здивовані. Зміст заповіту став вражаючою несподіванкою не тільки для родичів, друзів і колег А. Нобеля. Рішення, згідно з яким значна частина величезного статку відомого винахідника (31 млн крон із залишених 53-х млн) призначалася для утворення фонду для щорічного присвоєння грошових премій за досягнення на користь людству, викликало обурення шведського істеблішменту, невдоволення короля Швеції та громади в цілому. Негативна реакція на заповіт з боку співвітчизників А. Нобеля була викликана, насамперед, небажанням «випустити» значні кошти за кордони країни. Вчинок А. Нобеля оцінювався як непатріотичний, оскільки премії могли присуджуватися не лише шведам. Альфред Нобель не мав дітей, у нього не було прямих нащадків. Незважаючи на те що у розпорядження родичам призначались значні суми, вони не погодились із заповітом і опротестували документ. Протягом трьох років суди Стокгольма, Лондона, Парижа, Берліна розглядали судові позиви претендентів на спадок. Тільки влітку 1900 р. суперечки стосовно заповіту Альфреда Нобеля були припинені. Перші премії були вручені 10 грудня 1901 р.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Народився Альфред Бернард Нобель 21 жовтня 1833 р. у Стокгольмі. У подружжя Іммануеля Нобеля і Кароліни Андрієтти Алсель народилося вісім дітей. Альфред був третім з чотирьох синів, яким судилося вижити. Батько А. Нобеля &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;— &lt;/del&gt;Іммануель (1801–1872) був за освітою архітектором, за покликанням – винахідником. Спроби заснувати у Швеції свою справу з виробництва еластичної тканини виявились невдалими. У пошуках заробітку, необхідного для утримання родини, він залишає батьківщину і їде спочатку до Фінляндії, а згодом, на запрошення російського уряду, у 1837 р. до Санкт-Петербургу. У Росії Іммануель Нобель досяг успіху у справах, виявив себе талановитим винахідником і підприємцем. Він заснував ливарний цех і механічні майстерні, в яких вироблялися міни та токарні верстати. Влаштувавшись у Санкт-Петербурзі, І. Нобель вирішив перевезти зі Швеції до Росії свою родину. У той час Альфреду Нобелю виповнилося лише дев’ять років, він навчався в Якобському кафедральному ліцеї у Стокгольмі. У Петербурзі Альфред Нобель здобув ґрунтовну домашню освіту з природничих і гуманітарних дисциплін. Серед його домашніх учителів був, зокрема, видатний російський учений-хімік, завідувач кафедри хімії Медико-хірургічної академії М. М. Зінін (1810–1880). Коли Альфреду виповнилося вісімнадцять років, батько відправив його у тривалу (майже три роки) подорож, під час якої він відвідав Німеччину, Францію, Англію та інші європейські країни, а згодом і Сполучені Штати Америки. У Парижі Нобель продовжив вивчення хімії у лабораторії відомого вченого Т. Пелюза (1807–1867). У США він познайомився зі своїм співвітчизником Джоном Еріксоном (1803–1889), винахідником парової машини. Це знайомство сприяло посиленню інтересу до дослідницької діяльності та винахідництва. Протягом усього життя Альфред Нобель постійно вдосконалював свої знання, самостійно вивчав хімію, фізику, філософію, історію, літературу. Вільно володів п’ятьма іноземними мовами: англійською, російською, італійською, французькою та німецькою.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Народився Альфред Бернард Нобель 21 жовтня 1833 р. у Стокгольмі. У подружжя Іммануеля Нобеля і Кароліни Андрієтти Алсель народилося вісім дітей. Альфред був третім з чотирьох синів, яким судилося вижити. Батько А. Нобеля &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;– &lt;/ins&gt;Іммануель (1801–1872) був за освітою архітектором, за покликанням – винахідником. Спроби заснувати у Швеції свою справу з виробництва еластичної тканини виявились невдалими. У пошуках заробітку, необхідного для утримання родини, він залишає батьківщину і їде спочатку до Фінляндії, а згодом, на запрошення російського уряду, у 1837 р. до Санкт-Петербургу. У Росії Іммануель Нобель досяг успіху у справах, виявив себе талановитим винахідником і підприємцем. Він заснував ливарний цех і механічні майстерні, в яких вироблялися міни та токарні верстати. Влаштувавшись у Санкт-Петербурзі, І. Нобель вирішив перевезти зі Швеції до Росії свою родину. У той час Альфреду Нобелю виповнилося лише дев’ять років, він навчався в Якобському кафедральному ліцеї у Стокгольмі. У Петербурзі Альфред Нобель здобув ґрунтовну домашню освіту з природничих і гуманітарних дисциплін. Серед його домашніх учителів був, зокрема, видатний російський учений-хімік, завідувач кафедри хімії Медико-хірургічної академії М. М. Зінін (1810–1880). Коли Альфреду виповнилося вісімнадцять років, батько відправив його у тривалу (майже три роки) подорож, під час якої він відвідав Німеччину, Францію, Англію та інші європейські країни, а згодом і Сполучені Штати Америки. У Парижі Нобель продовжив вивчення хімії у лабораторії відомого вченого Т. Пелюза (1807–1867). У США він познайомився зі своїм співвітчизником Джоном Еріксоном (1803–1889), винахідником парової машини. Це знайомство сприяло посиленню інтересу до дослідницької діяльності та винахідництва. Протягом усього життя Альфред Нобель постійно вдосконалював свої знання, самостійно вивчав хімію, фізику, філософію, історію, літературу. Вільно володів п’ятьма іноземними мовами: англійською, російською, італійською, французькою та німецькою.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після повернення до Росії Альфред Нобель почав працювати в компанії свого батька «Fonderie et atelier mecanique Nobel et fices», що спеціалізувалася на виробництві боєприпасів. Під час Кримської війни (1853–1856) майстерні Нобеля виготовляли підводні міни та інше озброєння для російського військового флоту. Міни конструкції Іммануеля Нобеля використовувалися для захисту Кронштадта, фортеці Свеаборг у Фінляндії та гавані Ревель в Естонії. Іммануеля Нобеля було нагороджено золотою медаллю «За усердие и развитие русской промышленности». Після закінчення війни виробництво було перепрофільоване для виготовлення машин і деталей для пароплавів. Проте замовлень на продукцію мирного часу було недостатньо, щоб ліквідувати негативні фінансові наслідки державних замовлень. У 1858 р. в компанії почалися серйозні фінансові проблеми, а у 1859 р. вона збанкрутіла. Іммануель Нобель з дружиною і молодшими синами Альфредом та Емілем повертається до Стокгольма. Старші сини, Роберт і Людвіг, залишились в Росії для ліквідації справи. Згодом вони заснували в Росії відому нафтову компанію «Товарищество нефтяного производства братьев Нобель» («Бранобель»), що згодом почала приносити великі прибутки, а їх власників стали називати «російськими Рокфеллерами».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після повернення до Росії Альфред Нобель почав працювати в компанії свого батька «Fonderie et atelier mecanique Nobel et fices», що спеціалізувалася на виробництві боєприпасів. Під час Кримської війни (1853–1856) майстерні Нобеля виготовляли підводні міни та інше озброєння для російського військового флоту. Міни конструкції Іммануеля Нобеля використовувалися для захисту Кронштадта, фортеці Свеаборг у Фінляндії та гавані Ревель в Естонії. Іммануеля Нобеля було нагороджено золотою медаллю «За усердие и развитие русской промышленности». Після закінчення війни виробництво було перепрофільоване для виготовлення машин і деталей для пароплавів. Проте замовлень на продукцію мирного часу було недостатньо, щоб ліквідувати негативні фінансові наслідки державних замовлень. У 1858 р. в компанії почалися серйозні фінансові проблеми, а у 1859 р. вона збанкрутіла. Іммануель Нобель з дружиною і молодшими синами Альфредом та Емілем повертається до Стокгольма. Старші сини, Роберт і Людвіг, залишились в Росії для ліквідації справи. Згодом вони заснували в Росії відому нафтову компанію «Товарищество нефтяного производства братьев Нобель» («Бранобель»), що згодом почала приносити великі прибутки, а їх власників стали називати «російськими Рокфеллерами».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Повернувшись до Швеції, Альфред присвячує увесь свій час проведенню різних експериментів у маленькій лабораторії, яку його батько обладнав у передмісті Стокгольма. Під час експериментів з нітрогліцерином у 1864 р. у лабораторії Нобелів сталася трагедія: через непередбачуваний вибух загинуло декілька працівників, у тому числі й молодший брат Альфреда Еміль, якому виповнився лише 21 рік. В Іммануеля Нобеля стався напад, його паралізувало, і в результаті вісім років, до самої смерті, він залишався прикутим до ліжка. Біографи Альфреда Нобеля зазначають, що ця страшна подія позначилася на всьому його подальшому житті, світосприйнятті і характері.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Повернувшись до Швеції, Альфред присвячує увесь свій час проведенню різних експериментів у маленькій лабораторії, яку його батько обладнав у передмісті Стокгольма. Під час експериментів з нітрогліцерином у 1864 р. у лабораторії Нобелів сталася трагедія: через непередбачуваний вибух загинуло декілька працівників, у тому числі й молодший брат Альфреда Еміль, якому виповнився лише 21 рік. В Іммануеля Нобеля стався напад, його паралізувало, і в результаті вісім років, до самої смерті, він залишався прикутим до ліжка. Біографи Альфреда Нобеля зазначають, що ця страшна подія позначилася на всьому його подальшому житті, світосприйнятті і характері.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>NTI705</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5050&amp;oldid=prev</id>
		<title>NTI705 в 08:29, 29 вересня 2022</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5050&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-09-29T08:29:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;amp;diff=5050&amp;amp;oldid=5049&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>NTI705</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5049&amp;oldid=prev</id>
		<title>NTI705 в 08:26, 29 вересня 2022</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5049&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-09-29T08:26:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;amp;diff=5049&amp;amp;oldid=5048&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>NTI705</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5048&amp;oldid=prev</id>
		<title>NTI705 в 08:24, 29 вересня 2022</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5048&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-09-29T08:24:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class=&quot;diff diff-contentalign-left&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr style=&quot;vertical-align: top;&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 08:24, 29 вересня 2022&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l1&quot; &gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Nobel.png|мини|Альфред Бернхард Нобель]]'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Nobel.png|мини|Альфред Бернхард Нобель]]'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;«Я, нижче підписаний Альфред Бернхард Нобель, обдумавши й вирішивши, оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті. Все майно, що залишилося після мене й яке можна реалізувати, розподілити у такий спосіб: мій капітал душеприкажчики повинні перевести в цінні папери, створивши фонд, відсотки з якого будуть видаватись у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Вказані відсотки слід розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: перша частина тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі фізики, друга &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;— &lt;/del&gt;тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії, третя – тому, хто домігся видатних успіхів у галузі фізіології або медицини, четверта &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;— &lt;/del&gt;творцю найзначнішого літературного твору, що відображає людські ідеали, п’ята – тому, хто сприяв з’єднанню народів, ліквідації рабства, зниженню чисельності існуючих армій, а також мирній домовленості. Премії в галузі фізики й хімії повинні присуджуватись Шведською королівською академією наук, з фізіології й медицини – Королівським Каролінським інститутом у Стокгольмі, з літератури – Шведською академією в Стокгольмі, премія Миру – комітетом із п’яти чоловік, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, чи є вони скандинавами, чи ні».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;«Я, нижче підписаний Альфред Бернхард Нобель, обдумавши й вирішивши, оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті. Все майно, що залишилося після мене й яке можна реалізувати, розподілити у такий спосіб: мій капітал душеприкажчики повинні перевести в цінні папери, створивши фонд, відсотки з якого будуть видаватись у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Вказані відсотки слід розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: перша частина тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі фізики, друга &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;– &lt;/ins&gt;тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії, третя – тому, хто домігся видатних успіхів у галузі фізіології або медицини, четверта &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;– &lt;/ins&gt;творцю найзначнішого літературного твору, що відображає людські ідеали, п’ята – тому, хто сприяв з’єднанню народів, ліквідації рабства, зниженню чисельності існуючих армій, а також мирній домовленості. Премії в галузі фізики й хімії повинні присуджуватись Шведською королівською академією наук, з фізіології й медицини – Королівським Каролінським інститутом у Стокгольмі, з літератури – Шведською академією в Стокгольмі, премія Миру – комітетом із п’яти чоловік, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, чи є вони скандинавами, чи ні».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Коли нотаріус відкрив конверт і оголосив останню волю Альфреда Нобеля, присутнім родичам і душеприкажчикам Р. Сульману і Р. Лільєквісту, вони були вкрай здивовані. Зміст заповіту став вражаючою несподіванкою не тільки для родичів, друзів і колег А. Нобеля. Рішення, згідно з яким значна частина величезного статку відомого винахідника (31 млн крон із залишених 53-х млн) призначалася для утворення фонду для щорічного присвоєння грошових премій за досягнення на користь людству, викликало обурення шведського істеблішменту, невдоволення короля Швеції та громади в цілому. Негативна реакція на заповіт з боку співвітчизників А. Нобеля була викликана, насамперед, небажанням «випустити» значні кошти за кордони країни. Вчинок А. Нобеля оцінювався як непатріотичний, оскільки премії могли присуджуватися не лише шведам. Альфред Нобель не мав дітей, у нього не було прямих нащадків. Незважаючи на те що у розпорядження родичам призначались значні суми, вони не погодились із заповітом і опротестували документ. Протягом трьох років суди Стокгольма, Лондона, Парижа, Берліна розглядали судові позиви претендентів на спадок. Тільки влітку 1900 р. суперечки стосовно заповіту Альфреда Нобеля були припинені. Перші премії були вручені 10 грудня 1901 р.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Коли нотаріус відкрив конверт і оголосив останню волю Альфреда Нобеля, присутнім родичам і душеприкажчикам Р. Сульману і Р. Лільєквісту, вони були вкрай здивовані. Зміст заповіту став вражаючою несподіванкою не тільки для родичів, друзів і колег А. Нобеля. Рішення, згідно з яким значна частина величезного статку відомого винахідника (31 млн крон із залишених 53-х млн) призначалася для утворення фонду для щорічного присвоєння грошових премій за досягнення на користь людству, викликало обурення шведського істеблішменту, невдоволення короля Швеції та громади в цілому. Негативна реакція на заповіт з боку співвітчизників А. Нобеля була викликана, насамперед, небажанням «випустити» значні кошти за кордони країни. Вчинок А. Нобеля оцінювався як непатріотичний, оскільки премії могли присуджуватися не лише шведам. Альфред Нобель не мав дітей, у нього не було прямих нащадків. Незважаючи на те що у розпорядження родичам призначались значні суми, вони не погодились із заповітом і опротестували документ. Протягом трьох років суди Стокгольма, Лондона, Парижа, Берліна розглядали судові позиви претендентів на спадок. Тільки влітку 1900 р. суперечки стосовно заповіту Альфреда Нобеля були припинені. Перші премії були вручені 10 грудня 1901 р.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Народився Альфред Бернард Нобель 21 жовтня 1833 р. у Стокгольмі. У подружжя Іммануеля Нобеля і Кароліни Андрієтти Алсель народилося вісім дітей. Альфред був третім з чотирьох синів, яким судилося вижити. Батько А. Нобеля — Іммануель (1801–1872) був за освітою архітектором, за покликанням — винахідником. Спроби заснувати у Швеції свою справу з виробництва еластичної тканини виявились невдалими. У пошуках заробітку, необхідного для утримання родини, він залишає батьківщину і їде спочатку до Фінляндії, а згодом, на запрошення російського уряду, у 1837 р. до Санкт-Петербургу. У Росії Іммануель Нобель досяг успіху у справах, виявив себе талановитим винахідником і підприємцем. Він заснував ливарний цех і механічні майстерні, в яких вироблялися міни та токарні верстати. Влаштувавшись у Санкт-Петербурзі, І. Нобель вирішив перевезти зі Швеції до Росії свою родину. У той час Альфреду Нобелю виповнилося лише дев’ять років, він навчався в Якобському кафедральному ліцеї у Стокгольмі. У Петербурзі Альфред Нобель здобув ґрунтовну домашню освіту з природничих і гуманітарних дисциплін. Серед його домашніх учителів був, зокрема, видатний російський учений-хімік, завідувач кафедри хімії Медико-хірургічної академії М. М. Зінін (1810—1880). Коли Альфреду виповнилося вісімнадцять років, батько відправив його у тривалу (майже три роки) подорож, під час якої він відвідав Німеччину, Францію, Англію та інші європейські країни, а згодом і Сполучені Штати Америки. У Парижі Нобель продовжив вивчення хімії у лабораторії відомого вченого Т. Пелюза (1807–1867). У США він познайомився зі своїм співвітчизником Джоном Еріксоном (1803–1889), винахідником парової машини. Це знайомство сприяло посиленню інтересу до дослідницької діяльності та винахідництва. Протягом усього життя Альфред Нобель постійно вдосконалював свої знання, самостійно вивчав хімію, фізику, філософію, історію, літературу. Вільно володів п’ятьма іноземними мовами: англійською, російською, італійською, французькою та німецькою.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Народився Альфред Бернард Нобель 21 жовтня 1833 р. у Стокгольмі. У подружжя Іммануеля Нобеля і Кароліни Андрієтти Алсель народилося вісім дітей. Альфред був третім з чотирьох синів, яким судилося вижити. Батько А. Нобеля — Іммануель (1801–1872) був за освітою архітектором, за покликанням — винахідником. Спроби заснувати у Швеції свою справу з виробництва еластичної тканини виявились невдалими. У пошуках заробітку, необхідного для утримання родини, він залишає батьківщину і їде спочатку до Фінляндії, а згодом, на запрошення російського уряду, у 1837 р. до Санкт-Петербургу. У Росії Іммануель Нобель досяг успіху у справах, виявив себе талановитим винахідником і підприємцем. Він заснував ливарний цех і механічні майстерні, в яких вироблялися міни та токарні верстати. Влаштувавшись у Санкт-Петербурзі, І. Нобель вирішив перевезти зі Швеції до Росії свою родину. У той час Альфреду Нобелю виповнилося лише дев’ять років, він навчався в Якобському кафедральному ліцеї у Стокгольмі. У Петербурзі Альфред Нобель здобув ґрунтовну домашню освіту з природничих і гуманітарних дисциплін. Серед його домашніх учителів був, зокрема, видатний російський учений-хімік, завідувач кафедри хімії Медико-хірургічної академії М. М. Зінін (1810—1880). Коли Альфреду виповнилося вісімнадцять років, батько відправив його у тривалу (майже три роки) подорож, під час якої він відвідав Німеччину, Францію, Англію та інші європейські країни, а згодом і Сполучені Штати Америки. У Парижі Нобель продовжив вивчення хімії у лабораторії відомого вченого Т. Пелюза (1807–1867). У США він познайомився зі своїм співвітчизником Джоном Еріксоном (1803–1889), винахідником парової машини. Це знайомство сприяло посиленню інтересу до дослідницької діяльності та винахідництва. Протягом усього життя Альфред Нобель постійно вдосконалював свої знання, самостійно вивчав хімію, фізику, філософію, історію, літературу. Вільно володів п’ятьма іноземними мовами: англійською, російською, італійською, французькою та німецькою.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>NTI705</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5047&amp;oldid=prev</id>
		<title>NTI705 в 08:24, 29 вересня 2022</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5047&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-09-29T08:24:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;amp;diff=5047&amp;amp;oldid=5046&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>NTI705</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5046&amp;oldid=prev</id>
		<title>NTI705 в 08:20, 29 вересня 2022</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=5046&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2022-09-29T08:20:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class=&quot;diff diff-contentalign-left&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr style=&quot;vertical-align: top;&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 08:20, 29 вересня 2022&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l1&quot; &gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Nobel.png|мини|Альфред Бернхард Нобель]]'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Nobel.png|мини|Альфред Бернхард Нобель]]'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;«Я, нижче підписаний Альфред Бернхард Нобель, обдумавши й вирішивши, оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті. Все майно, що залишилося після мене й яке можна реалізувати, розподілити у такий спосіб: мій капітал душеприкажчики повинні перевести в цінні папери, створивши фонд, відсотки з якого будуть видаватись у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Вказані відсотки слід розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: перша частина тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі фізики, друга — тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії, третя — тому, хто домігся видатних успіхів у галузі фізіології або медицини, четверта — творцю найзначнішого літературного твору, що відображає людські ідеали, п’ята — тому, хто сприяв з’єднанню народів, ліквідації рабства, зниженню чисельності існуючих армій, а також мирній домовленості. Премії в галузі фізики й хімії повинні присуджуватись Шведською королівською академією наук, з фізіології й медицини — Королівським Каролінським інститутом у Стокгольмі, з літератури — Шведською академією в Стокгольмі, премія Миру — комітетом із п’яти чоловік, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, чи є вони скандинавами, чи ні».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;«Я, нижче підписаний Альфред Бернхард Нобель, обдумавши й вирішивши, оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті. Все майно, що залишилося після мене й яке можна реалізувати, розподілити у такий спосіб: мій капітал душеприкажчики повинні перевести в цінні папери, створивши фонд, відсотки з якого будуть видаватись у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Вказані відсотки слід розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: перша частина тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі фізики, друга — тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії, третя — тому, хто домігся видатних успіхів у галузі фізіології або медицини, четверта — творцю найзначнішого літературного твору, що відображає людські ідеали, п’ята — тому, хто сприяв з’єднанню народів, ліквідації рабства, зниженню чисельності існуючих армій, а також мирній домовленості. Премії в галузі фізики й хімії повинні присуджуватись Шведською королівською академією наук, з фізіології й медицини — Королівським Каролінським інститутом у Стокгольмі, з літератури — Шведською академією в Стокгольмі, премія Миру — комітетом із п’яти чоловік, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, чи є вони скандинавами, чи ні».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l46&quot; &gt;Рядок 46:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 46:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Біографи Альфреда Бернхарда Нобеля вважають, що його остання воля про присудження премій у галузі літератури, науки і техніки логічно походять з інтересів самого Нобеля, які поширювалися на фізику, фізіологію та медицину, хімію та літературу. Вважають, що встановлення премії за миротворчу діяльність пов’язано з бажанням винахідника підтримувати людей, що, як і він особисто, стійко протистоять виявам насильства. Здивування викликала відсутність у заповіті розпорядження про встановлення премії за досягнення у математиці. Поширювалась чутка, за якою Нобель та відомий шведський математик М. Г. Міттаг-Леффлер (1846—1927) були закохані в одну й ту саму дівчину, яка віддала перевагу молодшому з них і нібито «король динаміту» з цієї причини образився на всіх математиків. Проте це тільки одна з версій. Існують і інші припущення, наприклад, у той час вже існувала премія з математики від шведського короля.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Біографи Альфреда Бернхарда Нобеля вважають, що його остання воля про присудження премій у галузі літератури, науки і техніки логічно походять з інтересів самого Нобеля, які поширювалися на фізику, фізіологію та медицину, хімію та літературу. Вважають, що встановлення премії за миротворчу діяльність пов’язано з бажанням винахідника підтримувати людей, що, як і він особисто, стійко протистоять виявам насильства. Здивування викликала відсутність у заповіті розпорядження про встановлення премії за досягнення у математиці. Поширювалась чутка, за якою Нобель та відомий шведський математик М. Г. Міттаг-Леффлер (1846—1927) були закохані в одну й ту саму дівчину, яка віддала перевагу молодшому з них і нібито «король динаміту» з цієї причини образився на всіх математиків. Проте це тільки одна з версій. Існують і інші припущення, наприклад, у той час вже існувала премія з математики від шведського короля.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Від 1969 р. додано ще одну номінацію у галузі економіки. Нобелівська премія з економіки не входить у заповідану А. Нобелем п’ятірку, вона офіційно називається Премією Центрального банку Швеції пам’яті Альфреда Нобеля з економічних наук, а її лауреат визначається Шведською королівською академією наук. У повсякденному вжитку вона називається Нобелівською премією з економіки (Nobel Prize in Economics) і прирівнюється до традиційних Нобелівських премій. Шведський банк заснував винагороду у 1968 р. з нагоди свого 300-річчя, а вперше Нобелівська премія з економіки була присуджена у 1969 р. Нагороджуються нею вчені — автори досліджень у галузі економіки такого видатного значення, яке відповідає заповітові Альфреда Нобеля. Кошти, які заповів Нобель для виплати премій, зберігаються у Центральному банку Швеції, але банк для відзначення лауреатів з економіки заснував спеціальний фонд імені Альфреда Нобеля, з якого й нагороджуються лауреати у тому ж розмірі, що й за іншими номінаціями.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Від 1969 р. додано ще одну номінацію у галузі економіки. Нобелівська премія з економіки не входить у заповідану А. Нобелем п’ятірку, вона офіційно називається Премією Центрального банку Швеції пам’яті Альфреда Нобеля з економічних наук, а її лауреат визначається Шведською королівською академією наук. У повсякденному вжитку вона називається Нобелівською премією з економіки (Nobel Prize in Economics) і прирівнюється до традиційних Нобелівських премій. Шведський банк заснував винагороду у 1968 р. з нагоди свого 300-річчя, а вперше Нобелівська премія з економіки була присуджена у 1969 р. Нагороджуються нею вчені — автори досліджень у галузі економіки такого видатного значення, яке відповідає заповітові Альфреда Нобеля. Кошти, які заповів Нобель для виплати премій, зберігаються у Центральному банку Швеції, але банк для відзначення лауреатів з економіки заснував спеціальний фонд імені Альфреда Нобеля, з якого й нагороджуються лауреати у тому ж розмірі, що й за іншими номінаціями.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;За 1969—2009 рр. було присуджено 41 премію 64 вченим з 14-ти різних країн. Середній вік лауреатів Нобелівської премії з економіки 67 років. Якщо у номінаціях, визначених у заповіті Нобеля, відзначаються, як правило, відкриття, досягнення чи видання літературного твору, здійснені у попередньому році, то у галузі економіки оцінюються результати усієї наукової діяльності лауреата. У цьому особливість Нобелівської премії з економіки.&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За алфавітом]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За алфавітом]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За країною]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За країною]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За роком присудження премії]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За роком присудження премії]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>NTI705</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=2985&amp;oldid=prev</id>
		<title>Svetlana в 08:57, 18 квітня 2013</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=2985&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2013-04-18T08:57:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class=&quot;diff diff-contentalign-left&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr style=&quot;vertical-align: top;&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 08:57, 18 квітня 2013&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l52&quot; &gt;Рядок 52:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 52:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За алфавітом]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За алфавітом]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За країною]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За країною]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За роком &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;народження&lt;/del&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За роком &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;присудження премії&lt;/ins&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Svetlana</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=2390&amp;oldid=prev</id>
		<title>Svetlana в 09:50, 13 листопада 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=2390&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-11-13T09:50:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class=&quot;diff diff-contentalign-left&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr style=&quot;vertical-align: top;&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 09:50, 13 листопада 2012&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l1&quot; &gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Nobel.png|мини|Альфред Бернхард Нобель]]'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Nobel.png|мини|Альфред Бернхард Нобель]]'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;color:#8B008B&amp;quot;&amp;gt;&lt;/del&gt;«Я, нижче підписаний Альфред Бернхард Нобель, обдумавши й вирішивши, оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті. Все майно, що залишилося після мене й яке можна реалізувати, розподілити у такий спосіб: мій капітал душеприкажчики повинні перевести в цінні папери, створивши фонд, відсотки з якого будуть видаватись у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Вказані відсотки слід розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: перша частина тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі фізики, друга — тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії, третя — тому, хто домігся видатних успіхів у галузі фізіології або медицини, четверта — творцю найзначнішого літературного твору, що відображає людські ідеали, п’ята — тому, хто сприяв з’єднанню народів, ліквідації рабства, зниженню чисельності існуючих армій, а також мирній домовленості. Премії в галузі фізики й хімії повинні присуджуватись Шведською королівською академією наук, з фізіології й медицини — Королівським Каролінським інститутом у Стокгольмі, з літератури — Шведською академією в Стокгольмі, премія Миру — комітетом із п’яти чоловік, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, чи є вони скандинавами, чи ні».&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;«Я, нижче підписаний Альфред Бернхард Нобель, обдумавши й вирішивши, оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті. Все майно, що залишилося після мене й яке можна реалізувати, розподілити у такий спосіб: мій капітал душеприкажчики повинні перевести в цінні папери, створивши фонд, відсотки з якого будуть видаватись у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Вказані відсотки слід розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: перша частина тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі фізики, друга — тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії, третя — тому, хто домігся видатних успіхів у галузі фізіології або медицини, четверта — творцю найзначнішого літературного твору, що відображає людські ідеали, п’ята — тому, хто сприяв з’єднанню народів, ліквідації рабства, зниженню чисельності існуючих армій, а також мирній домовленості. Премії в галузі фізики й хімії повинні присуджуватись Шведською королівською академією наук, з фізіології й медицини — Королівським Каролінським інститутом у Стокгольмі, з літератури — Шведською академією в Стокгольмі, премія Миру — комітетом із п’яти чоловік, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, чи є вони скандинавами, чи ні».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Коли нотаріус відкрив конверт і оголосив останню волю Альфреда Нобеля, присутнім родичам і душеприкажчикам Р. Сульману і Р. Лільєквісту, вони були вкрай здивовані. Зміст заповіту став вражаючою несподіванкою не тільки для родичів, друзів і колег А. Нобеля. Рішення, згідно з яким значна частина величезного статку відомого винахідника (31 млн крон із залишених 53-х млн) призначалася для утворення фонду для щорічного присвоєння грошових премій за досягнення на користь людству, викликало обурення шведського істеблішменту, невдоволення короля Швеції та громади в цілому. Негативна реакція на заповіт з боку співвітчизників А. Нобеля була викликана, насамперед, небажанням «випустити» значні кошти за кордони країни. Вчинок А. Нобеля оцінювався як непатріотичний, оскільки премії могли присуджуватися не лише шведам. Альфред Нобель не мав дітей, у нього не було прямих нащадків. Незважаючи на те що у розпорядження родичам призначались значні суми, вони не погодились із заповітом і опротестували документ. Протягом трьох років суди Стокгольма, Лондона, Парижа, Берліна розглядали судові позиви претендентів на спадок. Тільки влітку 1900 р. суперечки стосовно заповіту Альфреда Нобеля були припинені. Перші премії були вручені 10 грудня 1901 р.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Коли нотаріус відкрив конверт і оголосив останню волю Альфреда Нобеля, присутнім родичам і душеприкажчикам Р. Сульману і Р. Лільєквісту, вони були вкрай здивовані. Зміст заповіту став вражаючою несподіванкою не тільки для родичів, друзів і колег А. Нобеля. Рішення, згідно з яким значна частина величезного статку відомого винахідника (31 млн крон із залишених 53-х млн) призначалася для утворення фонду для щорічного присвоєння грошових премій за досягнення на користь людству, викликало обурення шведського істеблішменту, невдоволення короля Швеції та громади в цілому. Негативна реакція на заповіт з боку співвітчизників А. Нобеля була викликана, насамперед, небажанням «випустити» значні кошти за кордони країни. Вчинок А. Нобеля оцінювався як непатріотичний, оскільки премії могли присуджуватися не лише шведам. Альфред Нобель не мав дітей, у нього не було прямих нащадків. Незважаючи на те що у розпорядження родичам призначались значні суми, вони не погодились із заповітом і опротестували документ. Протягом трьох років суди Стокгольма, Лондона, Парижа, Берліна розглядали судові позиви претендентів на спадок. Тільки влітку 1900 р. суперечки стосовно заповіту Альфреда Нобеля були припинені. Перші премії були вручені 10 грудня 1901 р.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Svetlana</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=2314&amp;oldid=prev</id>
		<title>Svetlana в 13:09, 8 листопада 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://193.110.163.204/EcoOlimp/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82&amp;diff=2314&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-11-08T13:09:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class=&quot;diff diff-contentalign-left&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr style=&quot;vertical-align: top;&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 13:09, 8 листопада 2012&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l49&quot; &gt;Рядок 49:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 49:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;За 1969—2009 рр. було присуджено 41 премію 64 вченим з 14-ти різних країн. Середній вік лауреатів Нобелівської премії з економіки 67 років. Якщо у номінаціях, визначених у заповіті Нобеля, відзначаються, як правило, відкриття, досягнення чи видання літературного твору, здійснені у попередньому році, то у галузі економіки оцінюються результати усієї наукової діяльності лауреата. У цьому особливість Нобелівської премії з економіки.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;За 1969—2009 рр. було присуджено 41 премію 64 вченим з 14-ти різних країн. Середній вік лауреатів Нобелівської премії з економіки 67 років. Якщо у номінаціях, визначених у заповіті Нобеля, відзначаються, як правило, відкриття, досягнення чи видання літературного твору, здійснені у попередньому році, то у галузі економіки оцінюються результати усієї наукової діяльності лауреата. У цьому особливість Нобелівської премії з економіки.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;'''''КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ'''''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;color:#006400&amp;quot;&amp;gt;'''Нобелівський комітет при інституті Каролінському''' - http://www.mednobel.ki.se&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;color:#006400&amp;quot;&amp;gt;'''Нобелівський музей''' - http://www.nobelmuseum.se&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;color:#006400&amp;quot;&amp;gt;'''Нобелевський центр миру в Осло''' - http://www.nobelpeacecenter.org&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;color:#006400&amp;quot;&amp;gt;'''Норвезький Нобелівський комітет''' - http://www.nobelpeaceprize.org&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;color:#006400&amp;quot;&amp;gt;'''Офіційний сайт Нобелівського фонду''' - http://www.nobelprize.org&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;color:#006400&amp;quot;&amp;gt;'''Шведська Академія''' - http://www.svenskaakademien.se&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;color:#006400&amp;quot;&amp;gt;'''Шведська Королівська академія наук''' - http://www.kva.se&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;'''''ІНШІ ПОСИЛАННЯ'''''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;color:#006400&amp;quot;&amp;gt; http://www.almaz.com&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За алфавітом]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За алфавітом]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За країною]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За країною]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За роком народження]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: За роком народження]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Svetlana</name></author>	</entry>

	</feed>